Іграшки з войлока

Авторские куклы Ирины Андреевой, сделанные из серо-бежевого, серебристого войлока – это совершенные произведения искусства, где материал не диктует и подчиняет, а является другом и помощником художника. Подчёркнутая графичность её композиций, многообразие оттенков серого и чёрного сближает их со станковой графикой, офортом, литографией.
Валенный по-мокрому войлок – это материал, который можно формообразовывать и достигать обобщенных, скульптурных решений.
Её куклы узнаваемы. Сквозь лаконичность формы и сдержанность цветового решения проступает яркая индивидуальность автора…
Почему для своего творчества я выбрала этот материал. Сначала может быть не совсем осознанно…. своей фактурой цветом и ароматом войлок покорил, заставил влюбиться… и кажется… навсегда. он и податлив и капризен. Никогда не знаешь наверняка, что выйдет в результате… Порой форма которую создаешь, словно корректируется самим характером войлока, что иногда заставляет находу менять образ и историю. Каждый раз перед началом «лепки» водой испытываешь азарт и одновременно страх- куда поведет Он на этот раз.Чаще удается договориться и тогда получается шедевр, соавтором которого выступает сам господин Войлок… Поэтому часто результат очень отличается от эскиза.
Руки будто любят войлок, шерсть, не зависимо от автора. Перед работой они любовно пробегаются, ошупывая материал, наслаждаясь новой встречей… «Аромат» не отталкивает, а вызывает вдохновение до дрожи, и далекое воспоминание о детстве, проведенного отчасти в деревне, перекликаясь с запахом бабушкиного дома, черемухи, и удивительной козы Катьки, извилистой речки в овражке, многочисленными клубничными холмами, грибными лесами, пиргами-шаньгами и тд и тп. Очередная всреча с детством, таким далеким и удивительно приятным.
Постоянный участник и победитель Международного Фестиваля авторской текстильной куклы «Ребро Евы» (Москва). Побелитель в номинации «Текстильные истории» (2005 г.), в номинации «Черное и белое» (2006 г.).

Дипломированный участник ежегодной Международной выставки художественных кукол (Москва).Побелитель в номинации «Взлет» (2005 г.). «Самая трогательная работа» (2005 г.). «Лучшая кукла персонаж» (2006 г.)

Участник 3-й Московской международной выставки-ярмарки кукол и медведей Тедди.

Участник Международной выставки «Время кукол» (2009, Санкт-Петербург).

Победитель «Выставки авторских медведей российских художников» (2009, Москва).

Работы учавствуют в сменных экспозициях в Кукольной Галерее Вахтановъ (Москва). Находятся в частных коллекциях в России, Великобритании, США.

Гарнючі речі ФОТО

 

Ще різні прикраси з войлока. ЦЕ дівчина тільки 6 місяців цим займається.

Дивіться тут фото

 

 

Миколай в дім завітав

 

А Ви гарно себе вели протягом всього року? Чи хочете отримати різочку?

Завтра в наш рідний край
Завітає святий Миколай,
Принесе в своїй торбинці
Для всіх дітей гостинці.
Я святого Миколая
У віконце виглядаю,
Жду даруночків, благаю,
Бо я слухав тата-маму.
Мій Святенький Миколаю,
Приходи скоріш, благаю.
Я до тебе помолюся
І тихенько пригорнуся.
Щастя дай моїй родині
І коханій Україні.

19 грудня — одне з улюблених свят української дітвори – свято Миколая.

Миколай жив в кінці ІІІ на початку IV століття. Довгий час був єпископом у Мирах в провінції Лікія у Малій Азії. Помер близько 345 року. Усе своє життя присвятив справі милосердя. Тож ще за життя його називали батьком сиріт, удів і бідних. Після смерті він прославився даром творення чудес, і тому його стали називати великим чудотворцем. Чуда були якраз головною причиною поширення його швидкого й широкого культу.

В Україні культ святого Миколая з’явився разом із християнською вірою. “Енциклопедія українознавства” так говорить про святого Миколая: “У численних народних переказах Миколай боронить людей від стихійного лиха; найбільше він опікується тими, хто перебуває у плаванні, тому чорноморські рибалки, виходячи на промисел, брали з собою образ Миколая… У давнину — святий Миколай також заступник перед небезпеками із степів”. В Україні на честь святого Миколая збудовано багато храмів. Відомі його чудотворні ікони. Надзвичайно шанували цього угодника Божого запорізькі козаки.

В сучасні часи з’явилась добра традиція – саме у день святого Миколая опікуватись сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки.

Вірші про зиму для Нового року

Вірші про зиму:

 

Тамара Коломієць

„Де ховає сонце роcи”

 

 

А до нас іде зима

А до нас іде зима.

Йде зима, та не сама.

Морозенько з нею сивий,

Хоч красивий – не спесивий:

Він жартує з усіма.

 

 

А до нас іде зима.

Йде зима, та не сама.

З нею сіверко-вітрище

На чотири пальці свище,

Нас на стежці перейма.

 

 

А до нас іде зима.

Йде зима, та не сама.

З нею віхола – сестриця,

Жартівниця-витівниця –

Вітровієва кума.

 

А до нас іде зима.

Йде зима, та не сама.

З нею гості знамениті,

Нами радісно зустріті.

Весліш пори нема!

 

Санчата

Ця пісня розпочата,

І їй кінця нема.

У мене є санчата,

А навкруги зима.

Униз по крутосхилу

Такий шалений злет.

Та – гуц-гурцуг! – щосили

І я лечу в замет.

І хоч в снігу лежу,

Та ось що вам скажу:

Ця пісня розпочата,

І їй кінця нема…

 

Календарик

Календарик новорічний

Починає рік із січня.

Груднем – місяцем кінчає.

Так по колу він іде – за собою нас веде.

 

Січень

Ліс під інеєм дріма.

По землі іде зима.

Входить, пишна і велична,

В крижану господу січня.

Усміхається з-під вій:

—         Як живеш, сердитий мій?

Як снігами ти січеш?

Як морозами печеш? –

Місяць січень очі мружить:

—         Я сердитий, та не дуже.

Землю пухом укриваю,

Щоб не змерзнуть урожаю.

Поробив для дітвори

Гарні ковзанки з гори.

Лиш недбальців-неслухнянців,

Хто загаявсь на гулянці,

Виставля з-під шапки вуха,

Розстіба свого кожуха –

Тих снігаи я січу!

Тих морозами плечу!

 

Лютий

Дзвонять краплі дрібно-дрібно.

Йде зима у сукні срібній.

Кличе лютого:

—         Ану ж!

Поспішай сюди чимдуж!

Чом ти марно час гайнуєш,

Не хурделиш, не лютуєш?

Втупив лютий очі в сніг:

—         Лютував я , скільки міг.

Гнав у поле заметілі,

Простеляв запони білі.

Загнуздавши вітрюганів,

Наганяв на луг туманів.

А старавсь таки дарма –

Притомився, сил нема.

Та й в запасі в мене днів

Менше, ніж в моїх батьків.

То ж чи хочеш ти, чи ні –

А поступишся весні.

 

 

Березень

Як ріка зламала кригу,

В берег вдарила з розбігу, —

Без вітрила, без весла

Припливла в човні весна.

Місяць березень до неї

Йде в березовій алеї.

Каже:

—         Вибач, що не зміг

Клим трав прослать до ніг,

Розтопив не всі сніги

Ще й залив низькі луги…

ЗА недогляд не свари!

Квітку проліска бери!

Та й сідай на всюдихід –

Повезу, де схочеш!

Не забризкаєш чобіт,

Сукні не замочиш…

Успіхнулася весна,

Цвіт взяла, зійшла з човна.

І від радості в беріз

Забриніли краплі сліз.

 

Квітень

 

Щедрим сонцем обігріта,

Між гаїв лягає путь.

Йдуть удвох весна і квітень

І співаночки ведуть.

І такі в пісень слова –

Все довкола ожива.

І така в співців хода-

Квітне далеч молода.

Як торкне весна гілки –

Цвітом вибухнуть бруньки;

Квітень ступить між дубками

Ряст вкривається квітками.

Як махне весна рукою –

Злинуть птахи над рікою;

Квітень вклониться землі –

Полетят на цвіт джмелі.

День дзвенить, мов на цимбали

Хтось вселий витина.

—         Добре ж ми попрацювали!-

Усміхається весна.

 

Травень

Килими із трав прослав

Травень берегами.

В чистих росах їх поправ,

Розчесав вітрами.

Щоб рясніли, як з води,

Поливав з хмарини.

І весні сказав:

— Ходи

В гори і в долини.

Не натомишся в путі:

Килими розкішні.

Наливай жита густі,

Яблука і вишні!…

А весна сказала:

— Ні,

Не піду по світу.

Вже ходити не мені,

А жаркому літу.

Не мені леліять плід.

Так ведеться здавен.

Прощавай! –

За нею вслід

Рушив з двору травень.

 

Червень

Ходить літо

Білим світом

Від двора і до двора,

А за літом

Червень слідом

Спілі ягоди збира.

І солодкі, і червоні

Обриває тут і там,

Не сороці, не вороні –

Куштувать дає шпакам.

—         Ну, і як вони? – питає. –

—         Чи сподобались, чи ні? –

І збирає-вибирає

Найспіліші та смачні

У найбільший козубок

Для малят у дитсадок.

Запашні та соковиті –

Щедрим сонечком налиті.

 

Липень

Літо гріє купіль в річці:

—         Хто купатись? Гей, сюди!

Дибуляють по травичці

Гусенята до води.

А за ними по стежині,

Де кульбаби ронять пух,

Йде в легенькій одежині

Місяць липень, мов пастух.

Він здалля гукає літу

Ще й маха брилем своїм:

—         Годі, чуєш, воду гріти!

Куштувати мед ходім!

Квітнуть липи  у долині,

Бджоли там, аж цвіт бринить.

Був на пасіці я нині –

Обіцяли пригостить.

Доганяє липня літо,

Щоб успіть на медозбір.

Пахне сонцем, пахне цвітом,

Пахне методом кожен двір.

 

 

Вересень

Вийшов вересень із хати –

Осінь зустрічати.

Зупинився та й зітхає:

Осені немає.

Днина сонцем обігріта,

Як була у літа.

Раптом глядь: іде, як пава,

Осінь величава.

—         Будьмо, — каже, — добрі друзі!

Гаять час доволі.

Обламаймо кукурудзі

Качани у полі.

Всю картоплю у кагати

Ще й буряк зберімо.

І капусті головатій

Голови зітнімо.

Нам за ними не тужити,

Час про хліб подбати,

Тобі сіять в полі жито,

Мені – поливати…

 

Жовтень

Осінь відеречка

З фарбою носить,

Жовтня-підмайстра

Припрошує-просить:

—         Йди пофарбуємо

Листя уранці

В золото щедре,

В буйні багрянці.

Ще й покладемо

На трави сьогодні!

Інею першого

Срібло холодне.

Хай пожовтіє

Усе на роздоллі –

Лиш зеленітиме

Жито у полі.

Зібрано все веж

З саду й городу.

Що ж собі візьмемо

Ми в нагороду?… –

Яблука пізні

Складають до тайстри*

Малярка – осінь

І жовтень – підмайстер

 

*Тайстра – торба.

 

Листопад

—         От і все, — сказала осінь. –

Потрудилися, і досить.

Нелегкі вдалися дні,

Відпочить пора мені.

Недоробки ж тут і там,

Листопаде, впорай сам… –

Ходить, ходить листопад,

Заглядає в кожен сад,

Оглядає кожен ліс,

Перебродить верболіз,

Повертає на лани:

Як там ріст в озимини?

Йде скошені луги –

Тиша, пустка навкруги.

Одчиня вітракам ворота,

Мовить їм:

—         З ясного злота

Розтеляйте килими!

А для кого?

Для зими.

 

 

Грудень

Натомившись у дорозі,

Зупинившись на порозі,

Мовить грудневі зима:

—         А чому снігів нема?

На стежках кругом грудки –

І не пройдеш навпрошки.

На полях пшеницю й жито

Тепло ковдрою не вкрито. –

—         Поможи мені в роботі!

В мене скільки справ, що сам

Ради їм усім не дам.

Вітра-сіверка гукни,

Хай прилине з далини,

Хай закрутить рано – вранці,

Хугу-віхолу у танці,

Щоб пухнастий білий сніг

На усі простори ліг.

Гарно буде на землиці,

Як в побіленій світлиці.

 

Прийде свято новорічне,

Рік новий почнеться з січня.

 

Загадки про зиму для Новорічного свята

Сивий віл випив води повен діл.(мороз)

Старий дід мости помостив, прийшла молода – мости рознесла. (мороз і весна)

Що за гість, що тепло їсть? (мороз і весна)

Срібний кинджал хвильку в хаті полежав – і зовсім розтав (Бурулька)

Що росте догори коренем? (Бурулька)

Восени не в”яне, а взимку не вмирає (ялинка)

Стоїть дуб, на ньому дванадцять гнізд, в кожному гнізді по чотири яйця, в кожному яйці по семеро качат (рік, місяць, тиждень, день). Ти ногах та одно яйце поніс (рік, місяці)

Я вода і на воді плаваю (крига)

Ні в вогні не горить, ні в воді не тоне (крига)

 

Про тварин:

Влітку наїдається, взимку висипляється (ведмідь)

Влітку сірий, взимку білий (заєць)

Білий, як сніг, надутий, як міх, лопатами ходить, а рогом їсть (гуска, качка, лебідь)

Коло вуха завірюха, а в вусі ярмарок (бджоли)

Я веселенький звірок, плиг з ялинки на дубок (білка)

Тварина рогата, і рогів багато (олень)

 

 

Предмети побуту:

Сам іду – вони ідуть, сам стою – вони стоять, почну годувати – не їдять (лижі).

Висить бик, кожного дня худшає, а в кінці року – помирає (календар)

Плету хлівець на четверо овець, а на п”яту окремо (рукавичка).

П”ять комірчин, а одні двері (рукавички)

Зимою біжать, а літом сплять (сани).

 

Загадки для шкільного Нового року

Загадки про зиму

 

Тамара Коломієць

„Де ховає сонце роси”

****

Прийшов до нас дідисько,

Зробив по всюди слизько.

На ковзанах охоче

Ми їздили б до ночі.

Та він не дав гуляти –

За носа впихнув до хати.

Не може без погроз

Сердитий цей …. (мороз).

 

***

Невеликий, проворненький,

То сіренький, то біленький

Стрибки-стрибки по піску,

Стрибки-стрибки по сніжку,

Довговухий побіганець,

Із хвостом куценький … (заєць)

 

Iгри з д.Морозом: сценарій Нового року

Ігри навколо ялинки


У МІШКАХ НАВКОЛО ЯЛИНКИ.

Змагаються по 2 дитинии. Вони стають в мішки і ногами. Верх мішків тримають руками. По сигналу діти біжать навколо ялинки в різні боки. Виграє той, хто прибіжить швидше. Гру продовжує наступна пара.

ХОКЕЙ.

Дід Мороз стає спиною до ялинки. Це ворота. Діти, 2 — 3 людини, беруть ключки і прагнуть забити у ворота Діду Морозу гол.

ДОНЕСИ СНІЖОК В ЛОЖЦІ!

Беруть участь 2 гравця. Їм дають в рот по ложці з ватяним сніжком в ній. По сигналу діти розбігаються в різні боки навколо ялинки. Перемагає той, хто прибіжить першим і не упустить сніжок з ложки.

ВИШТОВХНИ З ОБРУЧА!

На підлогу кладуть великий обруч. Вибирають тих, що грають. Вони стоять в обручі на одній нозі, по сигналу гравці починають виштовхувати один одного ліктями з обруча. Перемагає той, хто зможе утриматися в обручі (стоячи на одній нозі).

КТО ШВИДШЕ НАДУЄ КУЛЬКУ.

Що грають може бути 2 — 4 людини. Кожному дають по повітряній кульці. По сигналу діти починають їх надувати. Виграє той, хто надує кульку швидше.

М’ЯЧ МІЖ ГОЛОВАМИ.

Змагаються 4 дитини. Великий надувний м’яч двоє дітей затискають головами. По сигналу двоє біжать навколо ялинки. Перемагає та пара, яка біжить швидше і не упустить м’яч.

РУКАВИЦЯ

Всі діти стоять по кругу. Дід Мороз втрачає рукавицю.

Ведуча свята її знаходить і, звертаючись до Діда Морозу, питає: «Дід Мороз, а це не твоя рукавиця?” Дід Мороз відповідає: «Рукавиця то моя, наздожену її вмить я”. Діти передають один одному рукавицю, а Дід Мороз її намагається у дітей узяти.

МИШОЛОВКА

Стають і беруться за руки два найвищі учасники або двоє дорослих. Тримають руки вгору (такий міні-хоровод) і примовляють:

«Як нам миші набридли, все погризли, все поїли. Ось поставиш мишоловку, переловиш всіх мишей».

Решта учасників — миші — бігають між рук ловців. На останніх словах руки опускаються, «мишоловка» закривається, хто попався, той приєднується до ловців. Мишоловка збільшується, гра повторюється. Перемагає остання мишка.

ПРЯЖА

Діти розбиваються на пари. Кожній парі дається котушка ниток і олівець. По команді починають перемотувати нитки на олівець. Перемагає той, хто намотає більше ниток у відведений час.


ЗБЕРИ СНІГОВИКА.

Для гри потрібно два фланелеграфа (дошка або рама з натягнутою на них фланеллю розміром 100х70 см) і вирізані з паперу і наклеєні на фланель частини фігури Сніговика, ніс-морквина, мітла, капелюшок (2 комплекти).

Змагаються двоє. Кожен прагне якнайскоріше зібрати свого Сніговика.

ЛОВІШКА.

Відбігши від Сніговика (або Діда Мороза), діти зупиняються і, плескаючи в долоні, вимовляють: «Раз-два-три! Раз-два-три! А ну, швидше нас лови!» Із закінченням тексту всі розбігаються. Сніговик (Дід Мороз) наздоганяє дітей.

ГРА З БРЯЗКАЛЬЦЯМИ.

Діти, тримаючи в руках брязкальця, біжать врозсип під веселу музику по залу. Із закінченням музики діти зупиняються і ховають брязкальця за спину. Лисиця (або інший персонаж, що бере участь в грі) шукає брязкальця. Вона просить дітей показати їй спочатку одну, потім іншу руку. Діти за спиною перекладають брязкальця з однієї руки в іншу, як би показуючи, що в руці нічого немає. Лисиця дивується, що брязкальця зникли. Знову звучить музика, і гра повторюється.

ЗАЙЦІ І ЛИСИЦЯ.

Діти виконують рухи по тексту.

По лісовому лужку

Розбіглися зайчики.

Ось які ці зайчики

Зайчики-стрибайчики.

(Діти-зайчики легко бігають по залу.)

Сіли зайчики в кружок

Риють лапкою сніжок.

Ось які ці зайчики

Зайчики-стрибайчики

(«Зайчики» сідають і виконують імітаційні рухи по тексту.)

Ось біжить лисичка —

Руденька сестричка.

Шукає, де ж ці зайчики

Зайчики-стрибайчики

(Лисиця біжить між дітками, із закінченням пісні наздоганяє малюків.)

НОВОРІЧНА ЯЛИНКА.

У грі беруть участь 2 команди по 2 людини. В кінці залу ставлять для кожної команди 2 коробки: у одній розібрана ялинка, в іншій — іграшки. Перший учасник повинен зібрати ялинку, другий — прикрасити її іграшками. Перемагає та команда, яка швидше виконає завдання.

КТО БІЛЬШЕ НАБЕРЕ СНІЖКІВ.

Грають по двоє дітей. На підлогу розсипають сніжки з вати. Дітям зав’язують очі і дають по кошику. По сигналу вони починають збирати сніжки. Виграє той, хто набрав більшу кількість сніжків.


ВАЛЯНКИ.

Перед ялинкою ставлять валянки великого розміру. Грають двоє дітей. По сигналу вони оббігають ялинку з різних сторін. Виграє той, хто оббіжить ялинку

швидше і надіне валянки.

ПРИРОБИ СНІГОВИКУ НІС!
Перед ялинкою ставлять 2 підставки, на них кріпляться великі листи із зображенням сніговиків. Беруть участь два і більш дитини. Їм зав’язують очі. По сигналу діти повинні дійти до сніговиків і приставити ніс (це може бути морквина). Інші діти допомагають словами: наліво, правіше, нижче, вище…

ПРОНЕСИ В МІШКУ!

Перед ялинкою кладуть мішок (він перегороджений на 2 частини, у однієї з них немає дна). Дід Мороз викликає дітей, які хочуть підкотитися в мішку. Він садить дитину в мішок і несе його навколо ялинки. Іншу дитину він садить в ту частину мішка, де немає дна. Дід Мороз ходить навколо ялинки, а дитина залишається на місці. Дід Мороз повертається і «дивується”. Гра повторюється.

ЗЛОВИ СНІЖОК!
Беруть участь декілька пар. Діти коштують один проти одного на відстані приблизно 4 метрів. У однієї дитини порожнє відерко, у іншого — мішечок з певною кількістю «сніжків” (тенісні або гумові м’ячі). По сигналу дитина кидає сніжки, а напарник прагне зловити їх відром. Виграє пара, яка першою закінчить гру і набере більшу кількість «сніжків”.

ПОКЛИЧЕМО ДІДА МОРОЗА!

Ведучий говорить фразу, а діти хором відповідають «Так!» чи ні!»

Дід Мороз відомий всім, вірно?

Він приходить о сьомій, вірно?

Дід Мороз старий хороший, вірно?

Носить платтячко й калоші, вірно?

Стовбур хороший у нашої ялинки, вірно?

Був він зрубаний із двостволки, вірно?

Що росте на ялинці? Шишки, вірно?

Помідори і пряники, вірно?

Вигляд гарний у ялинки, вірно?

Усюди червоні голки, вірно?

Дід Мороз боїться холоднечі, вірно?

З Снігуронькою він дружить, вірно?

Що ж відповіді дані на питання

Знаєте всі ви про Діда Мороза

А це означає, настала пора

Чекає яку вся дітвора.

А зараз давайте разом покличемо Діда Мороз!