Освіта
Учення світ, — а неучення тьма.
Азбука – до мудрості драбина.
Азбука – перший щабель до науки.
Освіта – сила.
Грамоті учиться – завжди пригодиться.
Спочатку аз та буки, а тоді вже й до науки.
Чому не навчиться, того за плечима не носить.
Освіта – що повітря та їжа.
Учився читать та писать, а вивчивсь співать і танцювать.
Учився два рази, а не знає, що за буки, що за ази.
Шануй учителя краще родителя.
Учителя і дерево пізнають по плодах.
Учись замолоду – пригодиться під старість.
Дитину учи змалку, а жінку спочатку.
Не кайся рано вставати, а молодим учиться.
Старого учить, що мертвого лічить.
Дурня не навчиш.
Ні мерця розсмішить, ні дурня навчить.
Драного муху не надуть, а дурня не навчить.
Дурня учить, що вилами по воді писать.
Без буков і граматики не вчать математики.
Як прийде май, у книжку заглядай, а як прийде іюнь – у книжку плюнь,
Аз – били мене раз, буки – набили руки.
Не на користь книжку читать, коли вершки лише хапать.
Вік живи, вік учись, а дурнем помреш.
Учений водить, а невчений слідом ходить.
Без муки нема науки.
Піти в науку, треба терпіть і муку.
Грамоті вчиться, не в зайчика грать.
Погана грамота – дурні згуби.
Учись – умний будеш, працюй – не голодний.
За вченого дають двох невчених, та й то не беруть.
Хто грамоти вміє, менше сіє, більше віє.
Корінь науки гіркий, а плід смачний.
Вчення красота , неучення – сухота.
Гарна птиця пером, а чоловік ученням (умом).
Наука переміняє природу.
Наукою люди годуються.
Наука не пиво: в рот не виллєш.
Наука краще багатства.
Наукою доходять, що й самовари у плузі ходять.
Освіта
Учення світ, — а неучення тьма.
Азбука – до мудрості драбина.
Азбука – перший щабель до науки.
Освіта – сила.
Грамоті учиться – завжди пригодиться.
Спочатку аз та буки, а тоді вже й до науки.
Чому не навчиться, того за плечима не носить.
Освіта – що повітря та їжа.
Учився читать та писать, а вивчивсь співать і танцювать.
Учився два рази, а не знає, що за буки, що за ази.
Шануй учителя краще родителя.
Учителя і дерево пізнають по плодах.
Учись замолоду – пригодиться під старість.
Дитину учи змалку, а жінку спочатку.
Не кайся рано вставати, а молодим учиться.
Старого учить, що мертвого лічить.
Дурня не навчиш.
Ні мерця розсмішить, ні дурня навчить.
Драного муху не надуть, а дурня не навчить.
Дурня учить, що вилами по воді писать.
Без буков і граматики не вчать математики.
Як прийде май, у книжку заглядай, а як прийде іюнь – у книжку плюнь,
Аз – били мене раз, буки – набили руки.
Не на користь книжку читать, коли вершки лише хапать.
Вік живи, вік учись, а дурнем помреш.
Учений водить, а невчений слідом ходить.
Без муки нема науки.
Піти в науку, треба терпіть і муку.
Грамоті вчиться, не в зайчика грать.
Погана грамота – дурні згуби.
Учись – умний будеш, працюй – не голодний.
За вченого дають двох невчених, та й то не беруть.
Хто грамоти вміє, менше сіє, більше віє.
Корінь науки гіркий, а плід смачний.
Вчення красота , неучення – сухота.
Гарна птиця пером, а чоловік ученням (умом).
Наука переміняє природу.
Наукою люди годуються.
Наука не пиво: в рот не виллєш.
Наука краще багатства.
Наукою доходять, що й самовари у плузі ходять.
«Збірка українських приказок та прислів`їв». А.Багмет, М. Дащенко, К.Андрущенко